Афінська держава

СПАРТАНСЬКА ДЕРЖАВА

Греко-перські війни

(500 – 449 рр. до н. е.)



Причини:

• — Дарій І прагнув підкорити грецькі поліси;

• — грецькі колонії Малої Азії чинили опір персам

Привід:

• — у 500 р. до н. е. Мілет підняв повстання проти персів;

• — грецькі поліси (Афіни, Еретрія) надали повсталим допомогу Þ Дарій І вирішив покарати їх

Розквіт Афін припадає на правління Перікла (495-429 pp. до н. е.).


Реформи Перікла (444–429 рр. до н. е.)

• Запровадив грошові виплати для громадян за виконання ними суспільних обов’язків:

• участь у судочинстві у ролі присяжних, перебування на різних посадах, службу в армії та флоті

• За громадські кошти було відбудовано зруйновані персами Афіни Було перебудовано афінський Акрополь, котрий набув значення не лише фортеці, а релігійного й культурного центру держави

• Зміцнив флот, який вважав головною силою Афін. Запровадив щорічні морські маневри для підтримки боєздатності афінського флоту

• Для зміцнення Афінського союзу і посилення залежності союзників від Афін наказав перевести з острова Делоса до Афін скарбницю союзу

• 457 р. до н. е. за його наказом було збудовано Довгі стіни, які захищали шлях, що поєднував Афіни з торговим портом Пірей

Зовнішня політика стратега Перікла:

• — об’їздив чорноморські колонії, запрошуючи їх до Афінського морського союзу;
• — силою утримував грецькі поліси в складі Афінського морського союзу;
• — підкорив о. Евбея та о. Самос

Перетворив Афінську державу на імперію

 Але

Незадоволення Спарти

Пелопоннеська війна

У середині V ст. до н. є. відносини між окремими грецькими полісами загострилися. У сфері торгівлі суперничали Афіни і Корінф. Спарта й Афіни боролися за гегемонію над Грецією взагалі.

У 431 р. до н. є. почалася війна між Афінами та Спартою разом з союзниками, яка тривала до 404 р. до н. є.  

Наслідки війни:

• — занепад Афін;
• — послаблення Спарти;
• — відновлення влади аристократів в Афінах;
• — занепад торгівлі та господарства Греції;
• — збройні конфлікти між бідними та багатими;
• — Греція стала уразливою для зовнішніх ворогів

Завоювання Александра Македонського 

СХІДНИЙ ПОХІД (334 – 324 рр. до н. е.)

11 червня 323 р. до н. є. ввечері  Олександр Македонський помер на 33-му році життя.

Олександр Великий Македонський:

•  Образованием Александра занимался величайший ученый того времени Аристотель

«Филиппу я обязан тем, что живу, а Аристотелю тем, что живу достойно».

«Во вселенной бессчетное множество миров, а я еще и одного не завоевал».

•  О каких качествах Александра свидетельствуют следующие факты?

«При Гранике его шлем был разрублен мечом, проникшим до волос… под Иссом — мечом в бедро… под Газой он был ранен дротиком в плечо, под Маракандой — стрелой в голень так, что расколотая кость выступила из раны; в Гиркании — камнем в затылок, после чего ухудшилось зрение и в течение нескольких дней он оставался под угрозой слепоты». (Плутарх)

·